choice.jpgКлючовим словом у цьому питанні поставлене саме слово — „віра”, адже з віри все бере початок, і якщо народ втратив віру – втратив самого себе. Абсолютно неважливо які зовнішні фактори впливають на долю людини, але якщо в її серці жевріє хоча б мізерна іскринка віри – Бог допоможе їй і все зміниться на краще.

На мою думку, щоб дати помірковану і добре зважену відповідь, потрібно кожен із цих аспектів глобально вивчити, і щоб зрозуміти в чому суть – глибше копнути а не лише поверхнево розглянути їх.
По-перше: віра в окрему особистість – це особливо делікатна тема, оскільки кожен має право на особливу стежку в житті. Так прекрасно, коли ти починаєш наближатися до усього запланованого тобою. Коли ночами не спав: мріяв, надіявся, вірив у завершеність своєї мети, а потім, доклавши незліченну кількість зусиль, починаєш досягати те, за що працював, боровся так важко, сумлінно та не покладаючи рук –  кровавим потом умиваючись немов Франківський каменяр.
Це, звісно, чудово. Та навіть у подібних випадках, як і у медалі є дві сторони. Тому що тут головне не перестаратися. Адже, коли людина жадає чогось надзвичайно сильно, то  починає шукати лазівки в законі, обходити його або, ще гірше, напряму переступати через нього. Важко не погодитись з твердженням, що невимовно жахливим є видовище зумовлене надмірною людською тягою та жадібністю до чогось більшого, ціннішого, можновладного. Наступаючи на власні і суспільні моральні принципи, ідучи по чужих головах прямо до мети. Гноблячи інших і тим самим ані трохи не підніматись у духовному сенсі, зате у власних очах така людина возвеличується до неймовірних висот. Тож, зрозуміло, що цей варіант я відкидаю.

По-друге: об’єднана воля народу – є най легендарною і найвпливовішою рушійною силою проти будь-якого зла. Протягом всієї історії людства спостерігається необмежена кількість подій, в яких саме всеоб’єднаність людського розуму призводять до зміни потоку її (історії) нюансів. Суспільство загалом є настільки могутнім, що навіть слава деяких, відомих на весь світ, постатей блякнули на тлі цих розповідей, відігравали мізерну роль, поставали лише тьмяніючим, ледь помітним силуетом.

Та навіть у таких надієвселяючих вчинках можна знайти негативний вплив. Адже бездумно і безпідставно зібрана купка людей може утворити ніщо інше, як руйнівний натовп, який не  тільки ні до чого хорошого не призводить, — навпаки: руйнує все на своєму шляху, в тому числі все світле, хороше, коротше кажучи, все те, що приносить світлий промінь надії, щастя, радості у нашу буденну темряву життя. Тож і це твердження вважаю недоречним.

„Як так можна?” – подумає кожен. Та я підготувала просту і цілком резонну відповідь – компроміс. Так, адже саме компроміс допомагає нам зрозуміти один одного, зберігати тепло у стосунках і знаходити вирішення спірних питань.

Отже, я не обиратиму варіант відповіді, а запропоную свій: об’єднана воля вірного  народного розуму на чолі з поміркованою, достойною і вселяючою віру особистістю, яка бачить своє призначення в житті в тому, щоб правильною дорогою повести доручену йому спільноту. Такого лідера, як Мойсей – бо саме таким бачив його Бог, таким бачу його я і таким повинен бачити його кожен з нас.

Що ж, схема моральної долі людства накреслена, та звідси випливає нове, не менш важливе питання: хто слідуватиме згідно з цим планом?...

Синди Брезжунова

 


Комментарии

3 комментариев к “Що визначить моральну долю людства: віра в силу людського розуму загалом чи віра в окрему особистість?”

Слава Ющенко

Классно) Єта статья помогла мне в написании ЗНО, готовлюсь к завтрашнему пробному ЗНО) пожелайте мне удачи девушки)

Опубликованно: 12 Март 2010 в 23:07

Sindy

Удачи! =)

Опубликованно: 17 Март 2010 в 21:54

СветиК

)))))удачи)

Опубликованно: 19 Декабрь 2012 в 23:26

Комментировать

 
(Не публикуется)
(Пример: www.qli.ru)
Сообщение