Сонячні промінчики цілують мої долоні.
Таки справді йду назустріч сонцю.
Не хочу обертатися.
Не хочу відчувати залежність від часу.

Хочу жити вільно, але не можу.
Скрізь відчуваю твою присутність:
у подиху квітки, у морозному повітрі,
поміж крапельками дощу…
Мене це лякає.
Не знаю куди мені тікати.
Скрізь ти.
Хочу відчувати твій дотик серцем,
але розум боронить.
і лише стара фотографія нагадує мені
про твоє існування.
2007р.

*****
Похмурий день, як свічадо моєї душі.
Не знаю чому, але сьогодні навіть квіти
зі мною розмовляють.
У їхніх очах немає зіниць,
але є щось неймовірно жагуче, тривке.
Вони дають життя і забирають,
а повітря перетворюється на попіл.
2007р.

*****
Ти, як лушпиння з улюбленої мандаринки,
Зажди пирскаєш в очі чимось неприємним
І пекучим.
Іноді мені хочеться викинути це лушпиння
Разом із мандаринкою,
Аби не робити собі боляче,
Але чомусь терплю, не можу цього зробити.
Тебе теж не можу викинути із свого життя.
Ти переслідуєш мене своїми дзвінками,
Навіть їхньою відсутністю.
Але я вдячна тобі, бо лише ти
Змусив мене мріяти і розповів мені,
Що таке справжнє сподівання,
Коли його немає.
2008р.

*****
Інколи здається, що час вічний, незмінний,
Як Ейфелева вежа в Парижі,
Але це не так.
Минають роки, ми змінюємося,
Все довкола нас теж змінюється,
Немов стрілки годинника на циферблаті.
Я показую години, а ти секунди.
Мені важко щось змінити у своєму житті,
А тобі й зусиль особливих прикладати не потрібно.
Ти женеш час уперед.
Думаєш виграти в просторі надії мить щастя,
Але знову помиляєшся, там немає для тебе щастя,
Воно позаду тебе чекає поки знову його
Наздоженеш і підеш далі.
Тому й не можуть зустрітися стрілки,
Зійдуться лише на мить, а далі знову розходяться,
Бо кожен у своєму вимірі.
2008р.

*****
Самотність – ліки цнотливості.
Принаймні тобі ніхто не зробить боляче,
Ніхто не зламає тебе,
Як непотрібну суху галузку і не викине
На сміх людям посередині дороги,
Поки машина не розтрощить душу.
2008р.

*****
Мінус двадцять. Серце обпікає біль-спогад
І давній мороз проходить по тілу.
Я зустріла тебе в якомусь дивному барі,
Де не була вже купу років.
Ти сп’янілий від горя потягуєш
Через трубочку якусь отруту,
А з очей іде безнадійний дим сп’янілого серця.
Коли побачила тебе в такому вигляді,
Мені здалося, що я сплю, але це була правда.
Чорні синці під очима,
Як сині маяки хвиль сповістили мене про
Лиховісний шторм у твоєму серці.
Я розчулилась, але все ж
Трималася від тебе подалі.
Спершу ти мене не впізнав,
Але через деякий час по інерції
Вирішив дізнатися хто ця чарівна незнайомка
З губами кольору цикламену.
А я сиділа із розпеченими від морозу щоками
І збирала сльози своєї душі.
Мені хотілося кричати, але я знала
Що мене ніхто не почує.
Ти підійшов, немов вчорашнього кохання дим,
І тихо, так звично прошепотів моє ім’я,
Що всі довкола обернулися, аби
Дивитися на виставу «Ромео і Джульєтта».
Все збігається, лише ти в цьому випадку
Не Ромео, а хтось інший із печальною
Повістю життя.
2008р.

*****
Я назавжди залишуся слухняною дівчинкою,
Лісовим дзвіночком твого минулого
І буду кожним звуком нагадувати про себе.
Ти відчуватимеш мене у дратівливому дзвінку
Будильника
Чи настирливому сигналу звукової сирени,
У дзвінку до дівчини, до мами.
Ти відчуватимеш мене навіть у банальному шумі
Дороги
Чи вуличної метушні.
Це дуже важливо для тебе, адже інакше
Життя втратить свій сенс.
2008р.

***

Амбівалентність думок
І крок твій
У долоні моїй пропах…
Запах трав і порваних карт
На тілі ночей,
Душі щем,
Серця печаль,
Прощай,
На жаль…
Жаль.
2008р.

***

Дощі пройшли,
Пішли у даль
І Даля вчення
Споглядай
Ти
Як спалах мій
У очах своїх
Звір
Ночей чужих:
Моїх і твоїх
2008р.

***
Йди сюди. Стій. Мовчи.
Там – вона – кричи…
Плач, тікай,
Виливай любов
Мою
В капсулу часу…
Несу я
ЇЇ ношу
Як вагітність
Твою,
Часу просинь…
Мовчу, блюю…
2008р.

***
Порізана лезом душа,
Ранкова зоря зійшла,
Світали на грудях сни,
Але де вони,
Куди пішли?
Чекала акордів,
А струни п’яні
І ми у дурмані
Без пам’яті
І без суті –
Сміття виливаю в люті,
І ,як молитва, звучить
Іконно…
Любов –
Перерізана вена
Акорду.
2008р.

Юлія Починок
м.Тернопіль

Ищите друзей или просто приятное общение? Тогда посетите форум ильичевска и общайтесь без ограничений в любое время дня и ночи!