Природа не храм, а майстерня, і людина в ній працівник.
І. Тургенєв

Як може уявити звичайний середньостатистичний (можна сказати навіть помірний) українець свій літній відпочинок без краєвидів Кримських гір та мрійливого погляду в далечінь Чорного моря? От я особисто цього не уявляю!!! Але виникає зустрічне питання, яке мало постати, я певна, хоча б перед якимсь свідомим громадянином: «Якщо ж курорт в Криму для всіх і всяких, то звідки ж беруться кошти для задоволення потреб простолюдина та людей, так би мовити, президентського сорту?»

Тобто прибутковість усього цього дійства не може занадто зациклюватися на проблемах шкоди діяльності готелів, дорожнього та морського транспорту, викидання у воду відходів тощо і гарантувати нам справді здоровий відпочинок. На жаль, це питання на разі є цілком актуальним, адже задля економічної вигоди люди просто не звертають уваги на такі начебто дрібниці – вплив їхньої діяльності на навколишній світ.
Як на мене, то це жахливо бачити пісочні береги моря в смітті, а воду біля них – каламутною і майже непроглядною в період найбільшого ажіотажу. І прикро визнавати, що це ж ми – люди – свідомо шкодимо не тільки природі, а й собі самим, як її невід’ємній частинці. Останнім часом відбулися жахливі зміни у прибережній смузі та у морі безпосередньо – забруднення морського шельфу токсичними речовинами, ерозія берегів, втрата біологічного різноманіття і рибних ресурсів, значні втрати рекреаційних ресурсів. Надходження до морів чужинних біологічних видів, використання природних морських ресурсів в обсягах, що перевищують їх потенціал, застосування екологічно шкідливих технологій добування морських ресурсів, транспортування і перевантаження морських вантажів тощо протягом останніх 30 років обумовили значні зміни природного стану морського довкілля. Також не забуваємо про те, що люди їздять до Криму не лише відпочивати, а й для оздоровлення організму, бо, як відомо, прибережна смуга прославлена своїми лікувальними властивостями повітря та грязі. Але проблема в тому, що стічні стоки комунальних підприємств у воду та викиди токсичних речовин назовні унеможливлюють здоровий відпочинок.

Проблемою прибережної зони є також берегова ерозія, яка являється результатом знищення лісової смуги біля води та споруд, які були призначені для уникнення цього. Щоб передувати такому явищу, потрібно садити берегоукріплювальні насадження, споруджувати загати та дамби, забороняти розорювання прибережних ділянок заплав.
Одним із негативних впливів на морське середовище є днопоглиблювальні і гідромеханізовані роботи, які здійснювалися в територіальних водах та на шельфі Чорного моря. Вони змінюють структуру дна, можуть порушувати біологічний склад через руйнування житла, зміни умов тощо.
Незважаючи на вказані недоліки протягом останніх років, стан навколишнього середовища Чорного моря дещо покращився і має тенденцію до стабілізації. За даними моніторингу, за останні роки вміст у воді біогенних речовин знаходиться на постійному рівні, який значно нижче ГДК (граничнодопустимих концентрацій) для азоту амонійного, нітратів і фосфатів. Це пов’язано зі зниженням інтенсивності внесення мінеральних добрив, пестицидів на сільськогосподарські угіддя, що сприяло зменшенню вимивання біогенних і забруднювальних речовин з водозбірних територій основних річок.

Основними забруднювальними компонентами морського середовища є нафтопродукти. Постійний вміст нафтопродуктів у морській воді пов’язаний з діяльністю промислових підприємств, портів, втратами під час бункерних операцій, виносом до моря з річковими водами і стічними водами комунальних очисних споруд.
Тож висновки наче втішні, але ж це не має дозволяти нам проігнорувати все вище сказане. Ми знаємо, що все починається з тебе! То не будь байдужим до проблем твоєї держави! Ти ж не бажаєш, щоб твій традиційний відпочинок невдовзі перетворився в чорну прірву?!

Катерина Москалець

.

.

Отдыхать на чистом море вдвойне приятнее в хорошей квартире. Теперь снять квартиру с отличной мебелью и прекрасным расположением можно и через интернет.