Вогняний дракон сонця
Заглядає у моє вікно,
Душа розбита об скелі кохання,
Мрійник перестав бути собою,

А поет – писати вірші.
Що трапилося?
Невже так подіяла капсула часу?
Не знаю. Не хочу знати.
Це моє життя.
2007 р.

*****

Від вуличного запаху
паморочиться у голові,
Мені хочеться летіти у вир
нових емоцій та бажань,
Але скрізь я зустрічаю лише
голих плазунів,
Котрі шукають чогось нового.
Я теж почала шукати.
Мені це подобається.
Я перевтілююсь.
2007 р.

*****

Я знаю: тут тхне зрадою,
І це для мене нестерпно.
Я знаю: тут вбивають,
Міняють, шукають щось нове,
Хоча старе набагато краще.
Оточення змінилось…
Я знаю – це ненадовго…
Наші люди не вміють мовчати –
Вони брешуть.
Тут п’ють і сваряться матом,
Проклинають сусідів і
заздрять рідним.
Але чомусь я їх люблю, —
Тут – найкраще!

*****

Сього дні я хочу сказати «дякую»
тим, хто зрозумів
хоч одне моє слово,
хто вловив хоч одну крилату думку,
що так часто виривалась із моєї душі.
Дякую тим, хто слухав мене
і голубив своєю увагою
як маленького котика.
Дякую тим, хто відпускав мене
з Богом після кожного уроку
і не давав мовчки всидіти на перерві.
Спасибі тим, хто бачив в мені щось світле
і підтримував мої навіжені ідеї,
Хто не вважав мене тупою,
хоча інколи таке казав.
Хто провів зі мною багато днів,
і не шкодує про це.
Хто інколи сприймав мене серйозно,
Зумів підтримати, коли мені було погано.
Хто годував мене в банальній столовці,
але робив це щиро.
Хто вперше не пошкодував для мене
незначну суму грошей.
Хто любив мене багато років,
але вміло приховував свої
почуття.
Хто пройшов зі мною під рушниками
із благословення батьків.
Кого я уже не бачила ціле літо
і, на жаль, не побачу 1 вересня,
але так прагну зустрічі.
Хто робить на разі моє життя
щасливим…
Дякую тим, хто любить мене
і кого люблю я…
  2007 р.

*****

У душі порожнеча.
Краплини дощу стікають по тілу,
Як по вітрині нового супермаркету.
Я втратила гідність.
Мені соромно.
Я хочу провалитися крізь землю,
Щоб більше ніколи не побачити
Того, хто це зробив.
2007 р.
*****

Осінній листок серед літа,
Це як закинутий у море човен,
Він один, і більше нікого навколо.
Все решта сіре та одноманітне.
Я більше не можу так жити,
Я не хочу відчувати себе білою вороною,
Але я знаю, що ніколи не стану
Такою, як всі, —
Я – особистість.
2007 р.

Юлія Починок
м.Тернопіль

.

Лучшая стоматология Крылатское сделает вашу улыбку яркой и красивой. Теперь ваше лицо станет выразительным и запоминающимся.